Підняття Прапора Надії.
СИМВОЛ ВІРИ, НАДІЇ ТА НЕЗЛАМНОСТІ
Сьогодні на подвір’ї Дубовецького ліцею відбулася особлива, зворушлива подія — підняття Прапора Надії.
Це не просто стяг.
Це символ віри, пам’яті та незламності нашого народу.
Це наше мовчазне, але дуже сильне звернення до світу і до кожного серця: ми пам’ятаємо! ми віримо! ми чекаємо!
Прапор Надії — це знак підтримки і духовної єдності з тими, хто сьогодні далеко від дому, але назавжди у наших молитвах і думках.
За кожним ім’ям — історія мужності, відваги та любові до рідної землі. За кожним ім’ям — родина, яка щодня чекає, молиться і вірить у повернення.
Під час заходу учні та представники другого відділу Івано-Франківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки запалили свічки пам’яті та поклали квіти до стел Героїв, вшанувавши тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України. Ці тихі знаки шани стали символом нашої вдячності, пам’яті та глибокої поваги до подвигу українських Воїнів.
Ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто боронить Україну, і з глибокою вдячністю згадуємо тих, хто вже ніколи не повернеться.
Нехай Прапор Надії стане символом нашої незламної віри у те, що правда і справедливість переможуть, що темрява відступить, а світло надії приведе наших героїв додому.
Ми віримо, що надія обов’язково стане перемогою,
а кожен захисник почує найрідніші слова:
«Ми чекали на тебе…»
Ми пам’ятаємо!
Ми молимося!
Ми чекаємо!
